DOI: https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.121458

ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВАНИЯ МОДЕЛИ ФОРМИРОВАНИЯ ГОТОВНОСТИ СТУДЕНТА К ЗДОРОВЬЕСОЗИДАЮЩЕЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Татьяна Демчук, Татьяна Ковальчук

Анотація


ДЕМЧУК Тетяна – кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри фізичної культури, Брестський державний університет імені О.С. Пушкіна, вул. Міцкевича, 28, Брест, Республіка Білорусь (tsdemchyk@mail.ru)

ORCID:  https://orcid.org/0000-0001-7532-9853

ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/D-4493-2018

КОВАЛЬЧУК Тетяна – кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри педагогіки, Брестський державний університет імені О.С. Пушкіна, вул. Міцкевича, 28, Брест, Республіка Білорусь (polina.artem@mail.ru)

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7762-5020

ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/D-4518-2018

DOI: https://doi.org/10.24919/2313-2094.6/38.121458

Бібліографічний опис статті: Демчук, Т., Ковальчук, Т. (2018). Теоретические основания модели формирования готовности студента к здоровьесозидающей деятельности. Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка», 6/38, 131–144. doi: 10.24919/2313-2094.6/38.121458.

Історія статті

Одержано: 2 листопада 2017

Прорецензовано: 28 грудня 2018

Подано до редакції: 15 лютого 2018

Доступ он-лайн: 5 квітня 2018

 

Анотація. Проблема здоровʼя, фізичної підготовки та фізичного розвитку студентської молоді вимагає кардинального розв’язання. У звʼязку з цим суттєво підвищується статус фізичної культури як навчальної дисципліни і як найважливішого когось компонентом цілісного розвитку особистості у розв’язанні завдань залучення студентської молоді до цінностей фізичної культури, здорового способу життя.

Мета дослідження: розробка теоретичної моделі формування готовності студентів до з здоровʼязбережувальної діяльності, спрямованої на збільшення потенціалу свого здоровʼя. Методи: аналіз і синтез інформації з літературних джерел, з використанням методу моделювання. Результати: визначено сутнісні характеристики здоровʼязбережувальної діяльності на основі аналізу теоретичних джерел, уточнено поняття «готовність студента до здоров’язбережувальної діяльності», визначено складові її структурні компоненти. Спеціально сконструйований освітній процес, передбачає насамперед включення рефлексивного аналізу, спрямованого на усвідомлення студентами цільового призначення технології, її сутності, способів виконання, отриманих результатів, свого ставлення до неї, що допомагає їм опанувати і методику використання цих технологій у своїй майбутній професійній діяльності, тобто навчити своїх вихованців управляти власним здоровʼям.

Модель формування готовності студентів до здоров’язбережувальної діяльності розроблена з урахуванням структури педагогічного процесу і має у своєму складі ціннісно-цільовий, змістовний, діяльнісний і результативний компоненти. Заснована на теоретико-методологічних положеннях системного, особистісно орієнтованого, субʼєктно-діяльнісного підходів. Модель формування готовності студентів до здоровʼязбережувальної діяльності є спеціально організованим багатокомпонентним процесом, що містить такі взаємоповʼязані елементи, як мета, завдання, зміст, засоби, умови її забезпечення, критерії, показники та рівні досліджуваної готовності, відображення в ціннісно-цільовому, змістовому, діяльнісному та результативному компонентах.


Ключові слова


здоровʼязбережувальна діяльність, готовність, модель

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Amosov, N.M. (1987). Razdumya o zdorove [Thoughts about health]. Moscow: Fizkultura i sport [in Russian].

Berdnikov, I.G. (1998). Teoreticheskie osnovy formirovaniya valeologicheskoy kultury lichnosti uchitelya [Theoretical bases of formation of valeological culture of the teacherʼs personality]. (Doctorʼs thesis). Moskva [in Russian].

Demchuk, T.S. (2012). Zdorovesozidayushchie tekhnologii v sisteme shkolno-semeynogo vospitaniya [Health-building technologies in the system of school-family education]. Brest: Brest. gos. un-t im. A.S. Pushkina [in Russian].

Zhdanova, E.V. (2005). Formirovanie tsennostnogo otnosheniya k zdorovyu u studentov pedagogicheskogo vuza pri izuchenii distsiplin mediko-biologicheskogo tsikla [Formation of the value attitude to health in students of a pedagogical university in the study of disciplines of the medical-biological cycle]. (Extended abstract of candidateʼs thesis). Ekaterenburg: UrGPU [in Russian].

Zaytsev, G.K., & Zaytsev, A.K. (2003). Valeologiya. Kultura zdorovya [Valeology. Culture of health]. Samara: Bakhrakh-M. [in Russian].

Madzhuga, A.G. (2011). Pedagogicheskaya kontseptsiya zdorovesozidayushchei funktsii obrazovaniya [Pedagogical concept of the health-improving function of education]. (Extended abstract of Doctorʼs thesis). Vladimir: VGU [in Russian].

Malyarchuk, N.N. (2009). Kultura zdorovya pedagoga (lichnostnyi i professionalnyi aspekty) [Culture of the teacherʼs health (personal and professional aspects)]. (Extended abstract of Doctorʼs thesis). Tyumen: TGU [in Russian].

Orekhova, T.F. (2005). Teoreticheskie osnovy formirovaniya zdorovogo obraza zhizni subektov pedagogicheskogo protsessa v sisteme povysheniya obshchego obrazovaniya [Theoretical bases of healthy way formation of subjects life of pedagogical process in system of general education increase]. (Extended abstract of Doctorʼs thesis). Magnitogorsk: Magnitogorskiy gos. un-t. [in Russian].

Slastenin, V.A., & Aksenova, H.I. (2000). Subyektno-deyatelnostnyy podkhod v obrazovanii [The subject-activity approach in education]. Moscow: MPGU [in Russian].

Stolyarov, V.I. (2011). Filosofiya sporta i telesnosti cheloveka. Kniga 1: Vvedenie v mir filosofii sporta i telesnosti cheloveka [Philosophy of sport and corporality of man: monograph. Book 1: Introduction to the world of the philosophy of sport and corporality of man]. Moscow: Izdatelstvo «Universitetskaya kniga» [in Russian].

Chee, G., Pielemeier, N., Lion, A., & Connor, C. (2013). Why differentiating between health system support and health system strengthening is needed. The International Journal of Health Planning and Management, 28, 85–94. doi: 10.1002/hpm.2122 [in English].

Hittleman, R.L. (1967). Be young with yoga. W.N.: Paper back library Inc. [in English].

Naul, R. (2003). Concepts of Physical Education in Europe. In K. Hardman (Ed.), Physical Education: Deconstruction and Reconstruction – Issues and Directions (pp. 35–52) [in English].

Naul, R. (2012). European Union multisector strategies to enhance health, physical education, and physical activities for children and youth. The Global Journal of Health and Physical Education Pedagogy (Vol. 1, pp. 14–18) [in English].

Quennerstedt, M. (2008). Exploring the relation between physical activity and health – a salutogenic approach to physical education. Sport, Education and Society (Vol. 13 (3), pp. 267–283) [in English].

Schneider, D. (2008). Reflections from a Student of Mothering. Smith College Studies in Social Work (Vol. 78 (4), pp. 469–474) [in English].

Weyerer, S., & Kupfer, B. (1994). Physical Exercise and Psychological Health. Sport Medicine, 2, 108–116 [in English].

Wisniewski, J., Yeager, V., Diana, M., & Hotchkiss, D. (2016). Exploring the barriers to rigorous monitoring and evaluation of health systems strengthening activities: qualitative evidence from international development partners. The International Journal of Health Planning and Management, 31, e302–e311. doi: 10.1002/hpm.2339 [in English].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Амосов, Н.М. (1987). Раздумья о здоровье. Москва: Физкультура и спорт, 64 c.

Бердников, И.Г. (1998). Теоретические основы формирования валеологической культуры личности учителя. (Дис. д-ра пед. наук). Москва, 381 с.

Демчук, Т.С. (2012). Здоровьесозидающие технологии в системе школьно-семейного воспитания. Брест: Брест. гос. ун-т им. А.С. Пушкина, 93 c.

Жданова, Е.В. (2005). Формирование ценностного отношения к здоровью у студентов педагогического вуза при изучении дисциплин медико-биологического цикла. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Екатеренбург: УрГПУ, 21 с.

Зайцев, Г.К., & Зайцев, А.К. (2003). Валеология. Культура здоровья. Самара: Бахрах-М., 268 c.

Маджуга, А.Г. (2011). Педагогическая концепция здоровьесозидающей функции образования. (Автореф. дис. д-ра пед. наук). Владимир: ВГУ, 52 c.

Малярчук, Н.Н. (2009). Культура здоровья педагога (личностный и профессиональный аспекты). (Автореф. дис. д-ра пед. наук). Тюмень: ТГУ, 50 с.

Орехова, Т.Ф. (2005). Теоретические основы формирования здорового образа жизни субъектов педагогического процесса в системе повышения общего образования. (Автореф. дис. д-ра пед. наук). Магнитогорск: Магнитогорский гос. ун-т., 45 c.

Сластенин, В.А., & Аксенова, Г.И. (2000). Субъектно-деятельностный подход в образовании. Москва: МПГУ, 127 с.

Столяров, В.И. (2011). Философия спорта и телесности человека: монография. Книга 1: Введение в мир философии спорта и телесности человека. Москва: Издательство «Университетская книга», 766 c.

Chee, G., Pielemeier, N., Lion, A., & Connor, C. (2013). Why differentiating between health system support and health system strengthening is needed. The International Journal of Health Planning and Management, 28, 85–94. doi: 10.1002/hpm.2122.

Hittleman, R.L. (1967). Be young with yoga. W.N.: Paper back library Inc., 283 p.

Naul, R. (2003). Concepts of Physical Education in Europe. In K. Hardman (Ed.), Physical Education: Deconstruction and Reconstruction – Issues and Directions (pp. 35–52).

Naul, R. (2012). European Union multisector strategies to enhance health, physical education, and physical activities for children and youth. The Global Journal of Health and Physical Education Pedagogy (Vol. 1, pp. 14–18).

Quennerstedt, M. (2008). Exploring the relation between physical activity and health – a salutogenic approach to physical education. Sport, Education and Society (Vol. 13 (3), pp. 267–283).

Schneider, D. (2008). Reflections from a Student of Mothering. Smith College Studies in Social Work (Vol. 78 (4), pp. 469–474).

Weyerer, S., & Kupfer, B. (1994). Physical Exercise and Psychological Health. Sport Medicine, 2, 108–116.

Wisniewski, J., Yeager, V., Diana, M., & Hotchkiss, D. (2016). Exploring the barriers to rigorous monitoring and evaluation of health systems strengthening activities: qualitative evidence from international development partners. The International Journal of Health Planning and Management, 31, e302–e311. doi: 10.1002/hpm.2339.





ISSN 2313-2094 (print); e-ISSN 2413-2039