DOI: https://doi.org/10.24919/2313-2094.7/39.140948

PRZEDSZKOLA NIEPUBLICZNE A KSZTAŁTOWANIE SIECI PRZEDSZKOLI W POLSCE

Bożena Marzec

Анотація


МАЖЕЦ Боженадоктор, адʼюнкт кафедри педагогіки, Вища школа бізнесу у Домброві Ґурнічей, вул. Зиґмунта Сєпляка, 1с, Домброва Ґурніча, 41-300, Польща (bmarzec@wsb.edu.pl)

ОRCID: https://orcid.org/0000-0001-8162-4648

ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/D-5920-2018

DOI: https://doi.org/10.24919/2313-2094.7/39.140948

Бібліографічний опис статті: Marzec, В. (2018). Przedszkola niepubliczne a kształtowanie sieci przedszkoli w Polsce. Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка. Серія «Педагогіка», 7/39, 172‒184. doi: 10.24919/2313-2094.7/39.140948.

Історія статті

Одержано: 5 березня 2018

Прорецензовано: 10 травня 2018

Подано до редакції: 10 липня 2018

Доступ он-лайн: 12 вересня 2018

 

Анотація. У статті розкрито принципи функціонування недержавних закладів дошкільної освіти у Польщі та їх вплив на локальну мережу дошкілля. На прикладі муніципалітету Домброва Ґурніча доведено, що, незважаючи на ліквідацію значної кількості дошкільних закладів на початку децентралізації освіти в Польщі, їх число збільшилося. Висвітлено нормативно-правові засади створення недержавних закладів дошкільної освіти. Недержавними дитячими установами можуть керувати юридичні особи, крім органів місцевого самоврядування, наприклад, компанії, асоціації, фонди, релігійні організації, або фізичні особи. Закон «Про систему освіти» точно регламентує умови та принципи, на підставі яких недержавний заклад дошкільної освіти може функціонувати.

Ці дошкільні заклади є організаційно незалежними від органів місцевого самоврядування. З метою задоволення освітніх потреб дітей у віці до 6 років, ці установи можуть здійснювати підготовку до школи на основі окремих угод з місцевими органами влади.

Зʼясовано, що польські дослідники (Б. Сьліверський, Г. Грабовський, Ц. Гуз, Т. Левовицький, Х. Мушинський, П. Свіняєвіч, Я. Круковська, М. Лаковська-Мадурович, Я. Лукомська) відзначають, що недержавні дошкільні установи мають значну автономію у сфері організаційних, програмних, методичних та доглядальницьких змін до позитивних аспектів реформування системи освіти. Висвітлено негативні аспекти: низький соціальний досвід у сфері самоврядування, зменшення кількості дітей, охоплених інституційною дошкільною освітою, ліквідації дошкільних установ, значне зменшення державних та місцевих бюджетів на утримання, збільшення батьківських витрат на відвідування дітей у закладах дошкільних освіти, погіршення матеріальних умов дитячих садків та зменшення заробітної плати вихователям. Розкрито найбільш важливі питання, повʼязані з діяльністю органів місцевого самоврядування у галузі дошкільної освіти.


Ключові слова


мережа закладів дошкільної освіти, приватні, муніципальні заклади дошкільної освіти, виховання, шестирічки, Польща

Повний текст:

PDF (Polski)

Посилання


Dubetz, N.E., & Rofrano, F. (2018). Pre-Kindergarten and Kindergarten Learners. The TESOL Encyclopedia of English Language Teaching, 1–8. doi: 10.1002/9781118784235.eelt0198 [in English].

Grabowski, G. (1998a). Czym skończy się reforma szkół? [What will the school reform end with?]. Nasz Dziennik – Our Journal, 231, 6–7 [in Polish].

Grabowski, G. (1998b). Nauczyć, jak uczyć [Teach, how to do it]. Gazeta Wyborcza – Election newspaper, 58, 11 [in Polish].

Guz, S. (1996). Edukacja przedszkolna w okresie przemian [Pre-school education in the period of changes]. Warszawa: WSP TWP [in Polish].

Leśniak, M. (2017). Wychowanie przedszkolne – moralny i prawny obowiązek władz samorządowych [Preschool education – moral and legal obligation of local government authorities]. Retrieved February 5, 2018, from www.malopolska.edu.pl [in Polish].

Lewowicki, T. (2002). Przemiany oświatowe [Educational changes]. Warszawa: Wydawnictwo «Żak» [in Polish].

Nowosad, I. (2007). Opinie nauczycieli o zmianach w systemie szkolnym po reformie na tle debaty społecznej [Teachersʼ opinions on changes in the school system after the reform against the background of social debate]. In R. Kwiecińska, S. Kowal, M. Szymański (Eds.). Nauczyciel – Tożsamość – Rozwój – Teacher – Identity – Developement (pp. 205–213). Kraków: Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej [in Polish].

O reformie po dwóch latach [About the reform after two years]. (2000). MEN. Warszawa. Retrieved February 8, 2018, from www.men.gov.pl [in Polish].

Przyszczypkowski, K. (2004). Szanse i zagrożenia oświaty (samo)rządowej [Opportunities and threats of education]. In W. Ambrozik, K. Przyszczypkowski (Eds.), Uniwersytet, Społeczeństwo, Edukacja – University, Society, Education (pp. 315–323). Poznań: Wydawnictwo Naukowe UAM [in Polish].

Swianiewicz, P., Krukowska, J., Lackowska-Madurowicz, M., & Łukomska, J. (2012). Edukacja przedszkolna. Polityka samorządów gminnych w zakresie edukacji przedszkolnej [Preschool education. Municipal self-government policy in the field of pre-school education]. Warszawa: Ośrodek Rozwoju Edukacji [in Polish].

Śliwerski, B. (2000). O pierwszym roku reformy oświaty [About the first year of the educational reform]. Wszystko dla Szkoły – Everything for the school, 10, 1–6 [in Polish].

Trębska, A. (1997). Transformacja ustrojowa a edukacja przedszkolna [Systemic transformation and pre-school education]. Wychowanie na co dzień – Education on a daily basis, 7–8, 40–43 [in Polish].


Пристатейна бібліографія ГОСТ






ISSN 2313-2094 (print); e-ISSN 2413-2039