DOI: https://doi.org/10.24919/2413-2039.8/40.164378

ВИХОВНИЙ ВПЛИВ ДОРОСЛИХ НА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВО-МОВНОЇ ТА ЛІНГВІСТИЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Лариса Зданевич, Катерина Крутій

Анотація


ЗДАНЕВИЧ Лариса – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, вул. Проскурівського підпілля, 139, Хмельницький, 29000, Україна

E-mail adress: larisazdan@ukr.net

ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8387-2143

ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/D-6646-2019

КРУТІЙ Катеринадоктор педагогічних наук, професор кафедри дошкільної та початкової освіти, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, вул. Острозького, б.32, Вінниця, 21100, Україна

E-mail adress: katerina.krutiy@gmail.com

ORCID: http://orcid.org/0000-0001-5001-2331

ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/I-6927-2018

 

Бібліографічний опис статті: Зданевич, Л., & Крутій, К. (2019). Виховний вплив дорослих на формування мовленнєво-мовної та лінгвістичної готовності дошкільників до навчання в школі: теоретичний аспект. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 8/40, 13–26. doi: 10.24919/2413-2039.8/40.164378.

Історія статті

 

Одержано: 10 вересня 2018

Прорецензовано: 26 жовтня 2018

Подано до редакції: 18 лютого 2019

Доступ он-лайн: 22 квітня 2019

Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/

 

p-ISSN 2313-2094

e-ISSN 2413-2039

 

© 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).

Анотація. У статті проаналізовано зміст підготовки дітей у закладах дошкільної освіти щодо проблеми формування у майбутніх школярів мовленнєво-мовної та лінгвістичної готовності до навчання. Визначено, що під спеціальною готовністю до навчання в школі розуміється готовність до засвоєння освітньої програми з певних дисциплін, яка передбачає сукупність специфічних знань, умінь і навичок (ЗУНів) або передумов оволодіння ними.

З’ясовано специфіку і умови формування мовленнєво-мовної та лінгвістичної готовності дошкільнят до навчання в школі. Визначено, що лінгвістичний розвиток пов’язаний як з підготовкою до навчання грамоти, так і відбувається у нерозривній єдності з розвитком мовлення впродовж усього дошкільного дитинства, а не тільки в старшому віці; сприяє вихованню інтересу до явищ мови, розвиває мовленнєво-мовні та лінгвістичні здібності дитини. Спираючись на суб’єктно-діяльнісний підхід, припущено, що ядром моделі мовленнєво-мовного та лінгвістичного розвитку є динамічна структура співпереживань взаємин дитини і найближчого соціокультурного оточення, які разом складають різні дитячо-дорослі спільноти (насамперед, дитячо-батьківську і дитячо-педагогічну), які прагнуть до досягнення рівня колективного суб’єкта. Взаємопов’язаний комплекс зазначених суб’єктів здійснює системоутворювальну, опосередковану і компенсаторну функції щодо різних біосоціокультурних впливів на дитяче мовлення. Такий підхід до проблеми дає змогу подолати принцип безпосередності у вивченні різних біосоціокультурних чинників мовленнєво-мовного та лінгвістичного розвитку дитини. Аналіз досліджень розвитку мовлення дітей дошкільного віку, зокрема, щоденникових записів, допоміг виявити умовний еталон норми засвоєння дитиною дошкільного віку рідної мови.

Сформулювало висновки щодо сучасних уявлень про онтогенез мовлення дошкільника. Доведено, що сенсорний інформаційний комплекс становлять слухові, візуальні й тактильні образи, які, доповнюючи, підсилюючи один одного, збільшують кількість корисних сигналів, розширюють мовленнєвий простір, що, зі свого боку, сприяє обмеженню варіантів при виборі адекватного мовленнєвого зразка під час сприймання, розпізнавання та усвідомлення усного мовлення. На засвоєння дітьми елементів системи мови впливають основні чинники, а саме: залежність від простоти або складності мовного явища і ступеня його комунікативної значущості. Визначено, що «мовленнєво-мовна та лінгвістична готовність до навчання в школі» – це цілісне утворення, представлене сукупністю особистісно-цільового, змістовного і процесуального компонентів, які дають можливість дошкільнику ефективно виконувати в школі функцію суб’єкта навчальної діяльності. Зроблено висновок про те, що формування мовленнєво-мовної та лінгвістичної готовності дошкільників до навчання в школі розглядається крізь призму її взаємозв’язків із компонентами зовнішньої і внутрішньої структур освітнього процесу в закладі дошкільної освіти. Є сенс запровадження більш широкого вжитку терміна «лінгвістичний розвиток дошкільників» у комплексних освітніх програмах.


Ключові слова


діти дошкільного віку; мовленнєво-мовна та лінгвістична готовність до навчання у школі; мовленнєвий розвиток; мовленнєві здібності; лінгвістичний розвиток; комунікативність

Повний текст:

PDF

Посилання


Bohush, A., & Havrysh, N. (2013). Doshkilna linhvodydaktyka: teoriia i metodyka navchannia ditei ridnoi movy [Pre-school language pedagogy: theory and methods of teaching children native language]. Kyiv: Slovo [in Ukrainian].

Gvozdev, A. (2005). Ot pervykh slov do pervogo klassa: dnevnik nauchnykh nabliudenii. [From the first words to the first class: diary of scientific observations]. Moscow: KomKniga [in Russian].

Zdanevych, L. (2013). Proiavy movlennievoi pasyvnosti ditei 5-ho roku zhyttia yak pokaznyk komunikatyvnoi dezadaptatsii [Manifestations of language passiveness of children of the 5th year of age as the index of communicative deadaptation]. Pedahohichnyi protses: teoriia i praktyka – Pedagogical Process: theory and practice, 2, 185–189 [in Ukrainian].

Zimniaia, I. (2001). Lingvopsikhologiia rechevoi deiatelnosti [Linguistic psychology of speech activity]. Moscow, Voronezh: Izd-vo NPO MODEK [in Russian].

Kalmykova, L. (2017). Perspektyvnist i nastupnist v navchanni movy y rozvytku movlennia ditei doshkilnoho i molodshoho shkilnoho viku: psykholinhvistychnyi i linhvometodychnyi vymiry [Perspective and continuity in teaching language and speech development of children of pre-school and primary school age]. Kyiv: Slovo [in Ukrainian].

Krutii, K. (2014a). Rozvytok pochuttia movy u ditei zasobamy shtuchnykh tekstiv (na materiali linhvistychnoi kazky L.S. Petrushevskoi) [Development of the language feeling of children by means of artificial texts (by the example of linguistic tale by L.S. Petrushevska)]. Psykholinhvistyka – Psycholinguistics, 15, 215–226 [in Ukrainian].

Krutii, K., & Bohush, A. (2014). Doshkilna lingvodydaktyka: slovnyk-dovidnyk [Pre-school linguodidactics: dictionary-manual]. Zaporizhzhia: TOV «LIPS» LTD [in Ukrainian].

Krutii, K. (2014b). Rozvytok linhvokreatyvnykh zdibnostei doshkilnyka: ohliad suchasnykh pidkhodiv [Development of linguistic creative abilities of a pre-schooler: review of modern approaches]. Uchenye zapiski Krymskogo inzhenerno-pedagogicheskogo universiteta. Pedagogicheskie nauki – Scientific notes of the crimean engineering and pedagogical university. Pedagogical sciences, 48, 12–17 [in Ukrainian].

Krutii, E. (2015). Surzhik ili bilingvalnyi fenomen v detskoi rechi [Mixed dialect or bilingual phenomen in children’s speech]. Curriculare und soziale Aspekte der Bildung und Erziehung bilingualer Kinder. Das Neue in Erforschung und Vermittlung des Russischen – Curriculum and social aspects of the education and upbringing of bilingual children. The new in research and mediation of Russian, 6, 50–57 [in Russian].

Leontev, A. (1969). Iazyk, rech, rechevaia deiatelnost [Language, speech, speech activity]. Moscow: Nauka [in Russian].

Lepskaia, N. (1994). Osnovnye napravleniia v izuchenii ontogeneza rechi [Basic rules in the study of speech ontogeny]. Problemy izucheniia rechi doshkolnikaThe problems of studying the speech of a preschooler. Moskva: Izd-vo RAO [in Russian].

Rumiantceva, I. (2018). O shirokom poniatii ontogeneza rechi i ego znachenii dlia prikladnikh nauk [About broad understanding of speech ontogeny and its importance for applied science]. Izvestiia Rossiiskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta imeni A.I. Gertcena – News of the Russian State Pedagogical University named after A.I. Herzen, 189, 22–28 [in Russian].

Sakharnyi, L. (1989). Vvedenie v psikholingvistiku [Introduction to psycholinguistics]. Leningrad: Izd-vo Leningr. un-ta [in Russian].

Sokhin, F. (2002). Psikhologo-pedagogicheskie osnovy razvitiia rechi doshkolnikov [Psychological-pedagogical bases of pre-schoolers’ speech development]. Moscow, Voronezh: MODEK [in Russian].

Ushakova, T. (2004). Dvoistvennost prirody recheiazykovoi sposobnosti [Duality of the nature of speech ability]. Psikhologicheskii zhurnal – Psychological Journal, 25 (2), 5–16 [in Russian].

Ushinskii, K. (1988). O pervonachalnom prepodavanii russkogo iazyka [About the primary teaching of Russian language]. Pedagogicheskie sochinenie – Pedagogical Works (Vols. 1‒6; Vol. 5). Moscow: Pedagogika [in Russian].

Khomskii, N. (1972). Iazyk i myshlenie [Language and thinking]. Moscow [in Russian].

Tceitlin, S. (2000). Iazyk i rebenok: lingvistika detskoi rechi [Language and child: linguistics of children’s speech]. Moscow: VLADOS [in Russian].

Tceitlin, S. (2018). Ontolingvistika v puti [Developmental linguistics on the way]. Izvestiia Rossiiskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta imeni A.I. Gertcena – News of the Russian State Pedagogical University named after A.I. Herzen, 189, 12–22 [in Russian].

Chepil, M. (2017). Dytyna yak subiekt vykhovannia u pedahohichnii spadshchyni Sofii Rusovoi. Nauka i osvita – Science & Education, 2 (155), 20–24. doi: 10.24195/2414-4665-2017-2-4 [in Ukrainian].

Chukovskii, K. (1990). Ot dvukh do piati [From two till five]. (Vol. 1, pp. 73–404). Moskva: Pravda [in Russian].

Shakhnarovich, A., & Iureva, N. (1990). Psikholingvisticheskii analiz semantiki i grammatiki (na materiale ontogeneza) [Psycholinguistic analysis of semantics and grammar (based on ontogeny)]. Moscow: Nauka [in Russian].

Bloom, L. (1970). Language development: Form and function in emerging grammars (pp. 33–49). Cambridge, Mass: М.I.T. Press.

Conti-Ramsden, G., & Durkin, K. (2012). Language development and assessment in the preschool period. Neuropsychology Review, 22 (4), 384–401. doi: 10.1007/s11065-012-9208-z.

Krentz, U.C., & Corina, D.P. (2008). Preference for language in early infancy: the human language bias is not speech specific. Developmental Science, 11, 1–9. doi: 10.1111/j.1467-7687.2007.00652.x.

Kuhl, P.K., & Meltzoff, A.N. (1997). Evolution, nativism and learning the development of language and speech. In M. Gopnik (Ed.), The inheritance and innateness of grammars (pp. 7–44). New York: Oxford University Press.

Majorano, M., & D’Odorico, L. (2011). The transition into ambient language: a longitudinal study of babbling and first word production of Italian children. First Language, 31, 47–66. doi: 10.1177/0142723709359239.

McMurray, B., & Aslin, R.N. (2005). Infants are sensitive to within category variation in speech perception. Cognition, 95 (2), B15‒B26. doi: 10.1016/j.cognition.2004.07.005.

Saaristo-Helin, K., Kunnari, S., & Savinainen-Makkonen, T. (2011). Phonological development in children learning Finnish: a review. First Language, 31, 342–363. doi: 10.1177/0142723710396793.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Богуш, А., & Гавриш, Н. (2013). Дошкільна лінгводидактика: теорія і методика навчання дітей рідної мови. Київ: Слово.

Гвоздев, А. (2005). От первых слов до первого класса: дневник научных наблюдений. Москва: КомКнига.

Зданевич, Л. (2013). Прояви мовленнєвої пасивності дітей 5-го року життя як показник комунікативної дезадаптації. Педагогічний процес: теорія і практика, 2, 185–189.

Зимняя, И. (2001). Лингвопсихология речевой деятельности. Москва: МПСИ; Воронеж: Изд-во НПО МОДЕК.

Калмикова, Л. (2017). Перспективність і наступність в навчанні мови й розвитку мовлення дітей дошкільного і молодшого шкільного віку: психолінгвістичний і лінгвометодичний виміри. Київ: Слово.

Крутій, К. (2014a). Розвиток почуття мови у дітей засобами штучних текстів (на матеріалі лінгвістичної казки Л.С. Петрушевської). Психолінгвістика, 15, 215–226.

Крутій, К., & Богуш, А. (2014). Дошкільна лінґводидактика: словник-довідник: понад 600 термінів, понять та назв. Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД.

Крутій, К. (2014b). Розвиток лінгвокреативних здібностей дошкільника: огляд сучасних підходів. Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Педагогические науки, 48, 12–17.

Крутий, Е. (2015). Суржик или билингвальный феномен в детской речи. Curriculare und soziale Aspekte der Bildung und Erziehung bilingualer Kinder. Das Neue in Erforschung und Vermittlung des Russischen, 6, 50–57. Berlin.

Леонтьев, А. (1969). Язык, речь, речевая деятельность. Москва: Просвещение.

Лепская, Н. (1994). Основные направления в изучении онтогенеза речи. Проблемы изучения речи дошкольника. Москва: Изд-во РАО.

Румянцева, И. (2018). О широком понятии онтогенеза речи и его значении для прикладних наук. Известия РГПУ им. А.И. Герцена, 189, 22–28.

Сахарный, Л. (1989). Введение в психолингвистику. Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та.

Сохин, Ф. (2002). Психолого-педагогические основы развития речи дошкольников. Москва, Воронеж: МОДЭК.

Ушакова, Т. (2004). Двойственность природы речеязыковой способности. Психологический журнал, 25 (2), 5–16.

Ушинский, К. (1988). О первоначальном преподавании русского языка. Педагогические сочинение (Т. 1‒6; Т. 5). Москва: Педагогика, 526 с.

Хомский, Н. (1972). Язык и мышление. Москва: МГУ.

Цейтлин, С. (2000). Язык и ребёнок: лингвистика детской речи. Москва: ВЛАДОС.

Цейтлин, С. (2018). Онтолингвистика в пути. Известия РГПУ им. А.И. Герцена, 189, 12–22.

Чепіль, М. (2017). Дитина як суб’єкт виховання у педагогічній спадщині Софії Русової. Наука і освіта, 2 (CLV), 20–24. doi: 10.24195/2414-4665-2017-2-4.  

Чуковский, К. (1990). От двух до пяти. Собрание сочинений (Т. 1, с. 73–404). Москва: Правда.

Шахнарович, А., & Юрьева, Н. (1990). Психолингвистический анализ семантики и грамматики (на материале онтогенеза). Москва: Наука.

Bloom, L. (1970). Language development: Form and function in emerging grammars (pp. 33–49). Cambridge, Mass: М.I.T. Press.

Conti-Ramsden, G., & Durkin, K. (2012). Language development and assessment in the preschool period. Neuropsychology Review, 22 (4), 384–401. doi: 10.1007/s11065-012-9208-z.

Krentz, U.C., & Corina, D.P. (2008). Preference for language in early infancy: the human language bias is not speech specific. Developmental Science, 11, 1–9. doi: 10.1111/j.1467-7687.2007.00652.x.

Kuhl, P.K., & Meltzoff, A.N. (1997). Evolution, nativism and learning the development of language and speech. In M. Gopnik (Ed.), The inheritance and innateness of grammars (pp. 7–44). New York: Oxford University Press.

Majorano, M., & D’Odorico, L. (2011). The transition into ambient language: a longitudinal study of babbling and first word production of Italian children. First Language, 31, 47–66. doi: 10.1177/0142723709359239.

McMurray, B., & Aslin, R.N. (2005). Infants are sensitive to within category variation in speech perception. Cognition, 95 (2), B15‒B26. doi: 10.1016/j.cognition.2004.07.005.

Saaristo-Helin, K., Kunnari, S., & Savinainen-Makkonen, T. (2011). Phonological development in children learning Finnish: a review. First Language, 31, 342–363. doi: 10.1177/0142723710396793.





ISSN 2313-2094 (print); e-ISSN 2413-2039