DOI: https://doi.org/10.24919/2413-2039.8/40.164392

ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КЕЙС-ТЕХНОЛОГИИ В ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКЕ БУДУЩИХ ПЕДАГОГОВ

Татьяна Ковальчук, Ростислав Вишняков

Анотація


КОВАЛЬЧУК Татьяна – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри педагогіки, Брестський державний університет ім. О.С. Пушкіна, вул. Космонавтів, 21, Брест, 224016, Білорусь

E-mail adress: polina.artem@mail.ru

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7787-3753

ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/C-6259-2019

ВИШНЯКОВ Ростислав – магістр педагогічних наук, аспірант кафедри педагогіки, Брестський державний університет ім. О.С. Пушкіна, вул. Космонавтів, 21, Брест, 224016, Білорусь

E-mail adress: vishniakov@bk.ru

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3969-1027

ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/C-2029-2019

 

Бібліографічний опис статті: Ковальчук, Т., & Вишняков, Р. (2019). Теоретические и методические аспекты использования кейс-технологии в профессиональной подготовке будущих педагогов. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 8/40, 27–42. doi: 10.24919/2413-2039.8/40.164392.

 

Історія статті

 

Одержано: 22 вересня 2018

Прорецензовано: 25 жовтня 2018

Подано до редакції: 18 лютого 2019

Доступ он-лайн: 22 квітня 2019

Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/

p-ISSN 2313-2094

e-ISSN 2413-2039

 

 

 

© 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).


Анотація. У статті розкриваються окремі аспекти науково-методичного забезпечення застосування кейс-технології в освітньому процесі професійної підготовки майбутніх педагогів: підходи до розкриття дефініцій «кейс-технологія», «кейс-метод», «кейс-стаді» на основі аналізу поглядів зарубіжних і вітчизняних учених, спільні та відмінні риси різних методів, складових кейс-технології. Відзначається, що кейс-технологію складає сукупність таких методів, як кейс-метод, кейс-стаді, метод ситуаційного аналізу, метод інциденту, аналізу ділових ситуацій та ін. Автори вважають, що ключовими загальними ознаками для всіх методів виступає «завдання-ситуація», яка піддається глибинному аналізу з позиції або встановлення проблеми, або пошуку чи обґрунтування оптимальних або можливих варіантів її розв’язання, використання яких в освітньому процесі відповідає основним критеріям технологічності – науково обґрунтований алгоритм (законодоцільність), гарантованість результату. Особлива увага надається встановленню відмінності між такими двома найбільш поширеними методами, як кейс-метод і кейс-стаді.

Особливий інтерес для освітньої практики може мати аналіз підходів до класифікації кейсів (за програмними цілями використання, кількістю вихідних даних і характеру роботи з інформацією, за видами аналізу), що визначають особливості розробки та області їх ефективного використання. У статті обґрунтовується освітній потенціал технології, який полягає у посиленні практичної спрямованості професійної підготовки майбутніх педагогів (за рахунок реалізації контекстного навчання), в істотному підвищенні продуктивності педагогічного процесу, зумовленому сутнісними ознаками кейсів і їх можливостями в розвитку професійних і універсальних компетенцій.

Один з важливих аспектів науково-методичного забезпечення кейс-технології – особливості її застосування: характеристика змісту роботи на кожному з етапів, місце кейс-технології у системі занять.


Ключові слова


кейс-технологія; кейс-метод; кейс-стаді; освітній потенціал; контекстне навчання

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Adonina, N. (2012). Keis-stadi: istoriia i sovremennost [Case study: history and nowadays]. Vysshee obrazovanie segodnia – Higher Education Today, 11, 4348 [in Russian].

Baiborodova, L., & Iudin, V. (2015). Pedagogicheskie tekhnologii: rezultaty issledovanii Iaroslavskoi nauchnoi shkoly [Pedagogical technologies: Yaroslavl scientific school research results: monograph]. Iaroslavl: Kantcler [in Russian].

Bakhtina, A. (2016). Problema ispolzovaniia keis-stadi v obrazovatelnom protcesse [The problem of case study use in educational process]. Vestnik nauki Sibiri – Science Bulletin of Siberia, 2 (21) [in Russian].

Bonney, K. (2015). Case study teaching method improves student performance and perceptions of learning gains. Journal of Microbiology & Biology Education, 16 (1), 2128. doi: 10.1128/jmbe.v16i1.846.

Brinkerhoff, R. (2005). The success case method: a strategic evaluation approach to increasing the value and effect of training. Advances in Developing Human Resources, 7 (1), 86101. doi: 10.1177/1523422304272172.

Bromley, D. (1986). The case-study method in psychology and related disciplines. New York: John Wiley & Sons.

Chepil, M., & Karpenko, O. (2013). Indyvidualnist pedahoha ta perspektyvy vprovadzhennia pedahohichnykh tekhnolohii [Pedagogy’s individuality and perspectives for the implementation of pedagogical technologies]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: «Pedahohika. Sotsialna robota» – Scientific Bulletin of Uzhgorod National University. Series of «Pedagogy. Social work», 26, 228–230 [in Ukrainian].

Cherniavskaia, A., Baiborodova, L., & Harisova, I. (2012). Tekhnologii pedagogicheskoi deiatelnosti. Chast I: Obrazovatelnye tekhnologii [Technologies of pedagogic activities. Part I: Educational technologies]. Iaroslavl: IAGPU [in Russian].

Creswell, J. (1998). Qualitative inquiry and research design: Choosing among Five traditions. Thousand Oaks, CA: Sage.

Davidenko, V., & Fedianin, N. (2000). Chem «keis» otlichaetsia ot chemodanchika? [How is «case» different from a case?]. Obuchenie za rubezhom – Studying Abroad, 7, 5255 [in Russian].

Denscombe, M. (2010). The good research guide for small scale social research projects (4th ed.). Maidenhead: Open University Press McGraw Hill.

Denzin, N., & Lincoln, Y. (1994). The handbook of qualitative research. Thousand Oaks, CA: Sage.

Duff, P. (2008). Case study research in applied linguistics. New York, USA: Lawrence Erlbaum Associates Taylor & Francis Group. doi: 10.4324/9780203827147.

Edwards, D., Dattilio, F., & Bromley, D. (2004). Developing Evidence-Based Practice: The Role of Case-Based Research. Professional Psychology: Research and Practice, 35 (6), 589597. doi: 10.1037/0735-7028.35.6.589.

Gall, M. (1977). The importance of context variables in research on teaching skills. Journal of Teacher Education, 28 (3), 43–48. doi: 10.1177/002248717702800309.

Gall, M., Gall, J., & Borg, W. (2003). Educational research (7th ed.). White Plains, NY: Pearson Education.

Garvin, D. (2003). Making the case. Professional education for the world of practice. Harvard Magazine. Retrieved August 4, 2018, from http://harvardmagazine.com/2003/09/making-the-case-html.

George, A., & Bennett, A. (2005). Case studies and theory development in the social sciences. Cambridge, MA: MIT Press.

Grigalchik, E., Gubarevich, I., & Petrusev, S. (2003). Obuchaem inache: strategiia aktivnogo obucheniia [Teaching differently: strategy of active learning]. Minsk: BIP-S [in Russian].

Harper, D. (2018). Case (n. 1). Case (n. 2). Online Etymology Dictionary. Retrieved August 2, 2018, from http://www.etymonline.com/index.php?allowed_in_frame=0&search=case.

Herreid, C. (1994). Case studies in science – a novel method of science education. Journal of College Science Teaching, 23 (4), 221229.

Iadov, V. (1991). Strategiia i metody kachestvennogo analiza dannykh [Strategy and methods of data qualitative analysis]. Sotciologiia – Sociology, 1, 1431 [in Russian].

Kashlev, S. (2000). Sovremennye tekhnologii pedagogicheskogo protcessa [Modern technologies of pedagogical process]. Minsk: Universitetskoe [in Russian].

Langdell, C. (1871). A selection of cases on the law of contracts: with references and citations; prepared for use as a text-book in harvard law school. Boston: Little, Brown and Company. Retrieved February 7, 2018 from Google Books.

Levitt, H., Bamberg, M., Creswell, J., Frost, D., Josselson, R., & Suárez-Orozco, C. (2018). Journal article reporting standards for qualitative primary, qualitative meta-analytic, and mixed methods research in psychology: The APA Publications and Communications Board task force report. American Psychologist, 73 (1), 2646. doi: 10.1037/amp0000151.

Mandel, B. (2016). Professionalno-orientirovannoe obuchenie: problematika i tekhnologii [Profession-oriented learning: problematics and technologies]. Moskva‒Berlin: Direkt-Media [in Russian].

Morgan, M. (2019). Exemplification and the use-values of cases and case studies. Studies in History and Philosophy of Science. doi: 10.1016/j.shpsa.2018.12.008.

Panfilova, A. (2012). Innovatcionnye pedagogicheskie tekhnologii: aktivnoe obuchenie [Innovative pedagogical technologies: active learning]. Moscow: Akademiia [in Russian].

Platov, V. (1991). Delovye igry: razrabotka, organizatciia i provedenie [Business simulation games: development, organization and realization]. Moscow: Profizdat [in Russian].

Potashnik, M., & Vulfov, B. (1983). Pedagogicheskie situatcii [Pedagogical situations]. Moscow: Pedagogika [in Russian].

Saveleva, M. (2013). Pedagogicheskie keisy: konstruirovanie i ispolzovanie v protcesse obucheniia i otcenki kompetentcii studentov [Pedagogical cases: construction and use in learning process and students competences assessment]. Izhevsk [in Russian].

Surmin, Iu. (2002). Situatcionnyi analiz, ili Anatomiia keis-metoda [Situational analysis, or Case method anatomy]. Kiev: Tcentr innovatcii i razvitiia [in Russian].

Harvard Law School. (2018). The Case Study Teaching Method. The Case Studies. Retrieved February 8, 2018, from http://casestudies.law.harvard.edu/the-case-study-teaching-method.

Verbitckii, A. (1991). Aktivnoe obuchenie v vysshei shkole: kontekstnyi podhod [Active learning at higher school: contextual approach]. Moscow: Vysshaia shkola [in Russian].

Yin, R. (2012). Applications of case study research (3rd ed.). Thousand Oaks, CA: Sage.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






ISSN 2313-2094 (print); e-ISSN 2413-2039