DOI: https://doi.org/10.24919/2413-2039.8/40.164466

PROFESSIONALIZACIA PILOTA WOJSKOWEGO: DYSKURS SPOŁECZNO-PEDAGOGICZNY

Sebastian Bera

Анотація


BERA Sebastian – аспірант Відділення Педагогіки, Академія Спеціальної Педагогіки ім. М. Гжегожевської у Варшаві, вул. Щесьлівіцка, 40, Варшава, 02-353, Польща

E-mail address: s.bera@wp.pl

ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3698-2643

 

Бібліографічний опис статті: Bera, S. (2019). Professionalizacia pilota wojskowego: dyskurs społeczno-pedagogiczny. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 8/40, 229–238. doi: 10.24919/2413-2039.8/40.164466.

 

Історія статті

 

Одержано: 14 січня 2019

Прорецензовано: 17 лютого 2019

Подано до редакції: 18 лютого 2019

Доступ он-лайн: 22 квітня 2019

Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/

 

p-ISSN 2313-2094

e-ISSN 2413-2039

 

© 2019 The Author. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).

Анотація. Військовий пілот, з одного боку, професійний солдат, що становить окрему професійну категорію, а з іншого – оператор літака. До цієї професії належать специфічні завдання як захист вітчизни, так і служіння суспільству, готовність присвятити найвищі цінності країні. З іншого боку, він є важливим фахівцем, від якого вимагають психофізичних схильностей, знань і навичок у пілотуванні складної авіаційної техніки. Умови його служби в повітрі незвичайні для функціонування людини. Він виконує свої завдання в умовах, до яких людина природно не пристосована. Вона піддається сильному негативному впливу факторів навколишнього середовища: перевантаження, вібрації, шуму, обмеженої видимості, виконання завдань в різний час дня і ночі тощо. Крім того, напругу і навантаження зумовлює використання дорогого обладнання і здійснення небезпечних повітряних місій часто по невідомому району. Умови цієї служби означають, що професія пілота є досить елітарною, а служба надзвичайно престижною. Ця унікальність також призводить до формування сильних соціальних звʼязків і прикладів моделей поведінки, характерних для пілотів.

Функціонування пілота у складних ситуаціях включено до професіограми пілота. Пілот може відчути в своїй службі ситуацію з депривацією, що виникає внаслідок нездатності задовольнити важливі фізіологічні, психологічні або соціальні потреби. Виконання завдань різного ступеня складності і за різних умов може бути джерелом фізичних і психічних перевантажень. Щоб виконувати надійно повітряні місії, він повинен часто долати незручності, викликані причинами не залежно від нього. У свою чергу виконання місій над ворожим районом в умовах служби в іноземних місіях може зазнати втрати важливих цінностей, особливо здоров'я і життя. Виконання цих завдань вимагає постійної уваги і концентрації, точності дій і прийняття різних важливих рішень в умовах обмеженого часу. Іноді виникають конфлікти і непорозуміння в команді пілота, що є дезорганізуючим фактором його професійної діяльності. Особливим тягарем для військового пілота є стрес, який є реакцією організму на руйнівний вплив стимулів і реакцій, накладених на психологічні або фізичні вимоги, умови виконання повітряних завдань, загрозу засобів нападу на ворога на його території. У випадку з іноземними місіями це призведе до тягаря, що виникає внаслідок віддаленості від родичів і постійного функціонування в умовах небезпеки не тільки під час польоту, але і в умовах військової служби на землі, де є загроза можливого теракту.


Ключові слова


військовий пілот; професія; стрес; депривація; модель поведінки; соціальні потреби

Повний текст:

PDF (Polski)

Посилання


Bera, R. (1999). Wizerunek współczesnego pilota wojskowego [Image of a modern military pilot]. Warszawa: DWLOP [in Polish].

Błoszczyński, R. (1976). Psychologia lotnicza [Aviation psychology]. Warszawa: MON [in Polish].

Galubińska, K. (1967). Osobowość pilota a przystosowanie zawodowe [Pilot’s personality and professional adaptation]. Warszawa: MON [in Polish].

Kowalski, J. (1969). Osobowość pilota wobec praktyki lotniczej [Pilot’s personality towards flying practice]. Biuletyn Rady Naukowej WOSL – Bulletin of the Scientific Council WOSL. Dęblin: Wyd. WOSL [in Polish].

Lazarus, R. (1986). Paradygmat stresu i radzenia sobie [Paradigm of stress and coping]. Nowiny Psychologiczne – Psychological News, 3–4, 2–39 [in Polish].

Maciejewski, J. (2002). Oficerowie Wojska Polskiego w okresie przemian społecznej struktury i wojska [Officers of the Polish Army during the transformation of the social structure and army]. Studium socjologiczne – Sociological study. Wrocław: Wyd. U Wr. [in Polish].

Olszewski, R. (1998). Lotnictwo w odstraszaniu militarnym [Aviation in military deterrence]. Warszawa: Bellona [in Polish].

Oniszczenko, W. (1993). Stres to brzmi groźnie [Stress sounds scary]. Warszawa: Wyd. Żak [in Polish].

Orkisz, M., & Ślusarski, J. (1995). Model osobowo-zawodowy absolwenta Wyższej Szkoły Oficerskiej Sił Powietrznych jako wykładnia zasadnicza programu kształcenia lotniczego [A personal-professional model of a graduate of the Polish Air Force Officers Academy as the basic interpretation of the aviation training program]. Toruńskie Studia dydaktyczne – Toruń Didactic studies, 7 (4), 172–193 [in Polish].

Ratajczak, Z. (2007). Psychologia pracy i organizacji [Psychology of work and organization]. Warszawa: PWN [in Polish].

Szczepański, J. (1965). Socjologia [Sociology]. Warszawa: PWN [in Polish].

Ślusarski, J. (2001). Model osobowo-zawodowy absolwenta WSOSP (ocena i propozycje zmian) [The personal and professional model of the WSOSP graduate (evaluation and proposed changes)]. Zeszyty naukowe WSOSO – Scientific journal of WSOSO (рр. 228–249) [in Polish].

Terelak, J. (2001). Psychologia stresu [Psychology of stress]. Bydgoszcz: Wyd. Branta [in Polish].

Tomaszewski, T. (1975). Wstęp do psychologii [Introduction to psychology]. Warszawa: PWN [in Polish].

Tomaszewski, T. (1976). Człowiek i otoczenie [Man and surroundings]. Warszawa: PWN [in Polish].

Tyszkowa, M. (1978). Zachowania się dzieci w sytuacjach trudnych [Children’s behavior in difficult situations]. Warszawa: PWN [in Polish].

Wiatr, J. (1982). Socjologia wojska [Sociology of the army]. Warszawa: MON [in Polish].


Пристатейна бібліографія ГОСТ






ISSN 2313-2094 (print); e-ISSN 2413-2039