DOI: https://doi.org/10.24919/2413-2039.9/41.175698

UKRYTE PROBLEMY SPOŁECZNE – ICH PRZYCZYNY I SPECYFIKA W POLSCE

Anna Kotlarska-Michalska

Анотація


 

КОТЛЯРСКА-МІХАЛЬСКА Анна – доктор габілітована, професор надзвичайний, завідувач кафедри досліджень суспільних проблем та соціальної роботи, Університет імені Адама Міцкевича, вул. Вєнявського, 1, Познань, 61-712, Польща

E-mail address: anna_michalska@poczta.onet.pl

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2486-4984

Бібліографічний опис статті: Kotlarska-Michalska, A. (2019). Ukryte problemy społeczne – ich przyczyny i specyfika w Polsce. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 9/41, 100–119. doi: 10.24919/2413-2039.9/41.175698.

Історія статті

Одержано: 10 травня 2019

Прорецензовано: 18 червня 2019

Подано до редакції: 20 липня 2019

Доступ он-лайн: 24 вересня 2019

 

Journal homepage:

http://lssp.dspu.edu.ua/

p-ISSN 2313-2094

e-ISSN 2413-2039

© 2019 The Author. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).

У статті наведено приклади прихованих соціальних проблем та їхні причини, які свідчать про те, що дослідники ще мають багато можливостей для діяльності. Розуміння причин, ходу та наслідків офіційно непомічених проблем – це не лише важливе пізнавальне завдання, воно має приховане утилітарне значення. Виявлення труднощів, прихованих специфікою місця проживання чи установи, безперечно, є важливим завданням для соціальних дослідників, незалежно від парадигми, на якій вони ґрунтуються. Можна стверджувати, що сім’ї, які боряться з проблемами, і передовсім з необхідністю впоратися зі стигматизацією в житловому середовищі, не мають достатньої сили та сміливості боротися, щоб розкрити умови, в яких вони живуть. Приховування труднощів і страху, а також почуття самотності є в деяких соціальних категоріях особливо важливою стратегією, щоб не зазнати почуття осуду, неприйняття та інших форм маргіналізації. Роздуми, представлені в першій частині цієї статті, вказують на те, що для прихованих соціальних проблем набагато складніше запропонувати одне цілісне визначення, оскільки їх частіше переживають індивіди та групи, які не мають можливості їх подолати, неохоче діляться своїми труднощами, а також ті, хто лише частково охоплені допомогою і підтримкою. Це може суттєво вплинути на відсутність інтересу дослідників до значно ширшої основи цієї проблеми, яка прихована як від них, так і від працівників, які професійно надають допомогу. На закінчення варто підкреслити, що сутність прихованих проблем зводиться до того, що вони породжуються існуючими і вже частково діагностованими соціальними проблемами, а їхня секретність і невидимість зумовлені тим, що люди та групи, які їх переживають, не мають достатньої сили, рішучості та сміливості їх розкрити.


Ключові слова


соціальна проблема; причини прихованої проблеми, фактори, що сприяють приховуванню проблеми; Польща

Повний текст:

PDF (Polski)

Посилання


Baxter, K., Heavey, E., & Birks, Y. (2019). Choice and control in social care: Experiences of older self-funders in England. Social Policy Administration (pp. 1–15). doi: 10.1111/spol.12534.

Becker, H. (1966). Introduction. In H. Becker (Ed.), Social problems: A modern approach (pp. 1–34). London, Sydney, New York: John Wiley and Sons, Inc.

Benish, A., Halevy, D., & Spiro, S. (2018). Regulating social welfare services: Between compliance and learning. International Journal of Social Welfare, 27 (3), 226–235. doi: 10.1111/ijsw.12304.

Dixon, J., Trathen, A., Wittenberg, R., Mays, N., Wistow, G., & Knapp, M. (2019). Funding and planning for social care in later life: a deliberative focus group study. Health Social Care in the Community, 27 (5), e687-e696. doi: 10.1111/hsc.12768.

Fuller, R., & Myers, R. (1941a, June). The natural history of a social problems. American Sociological Review, 6, 320–328.

Fuller, R., & Myers, R. (1941b, February). Some aspects of a theory of social problems. American Sociological Review, 6, 24–32.

Griffiths, M. (2005). A «components» model of addition within a biopsychosocial framework. Journal of Substance Use, 10 (4), 191–197.

Grzegorzewska, I., & Cierpiałkowska, L. (2018). Uzależnienia behawioralne [Behavioral addictions]. Warszawa: Wyd. NPWN [in Polish].

Halicka, M., Halicki, J., Szafranek, A., & Kramkowska, E. (2017). Kobiety doświadczające przemocy w rodzinie i ich ochrona. Aspekty prawne i społeczne [Women experiencing domestic violence and their protection. Legal and social aspects]. Białystok: Wyd. Uniwersytetu w Białymstoku [in Polish].

Horton, P., & Leslie, G. (1971). Studies in the sociology of social problems. New York: Appleton-Century-Crofts.

Jawor, A. (2018). Intymność cenzurowana. Panika moralna wokół Rodziny na przykładzie rodzin nieheteronormatywnych w Polsce [Censored intimacy. Moral panic around the Family on the example of non-heteronormative families in Poland]. Warszawa: Wyd. Naukowe SCHOLAR [in Polish].

Kaim, M. (2012, July 8). Rodziny homoseksualne z dziećmi [Homosexual families with children]. Newsweek [in Polish].

Kitsuse, J., & Spector, M. (1995). The definition of social problems. In E. Rubington & M. Weinberg (Eds.), The study of Social Problems. Seven Perspectives (pp. 294–301). New York/Oxford: Oxford University Press.

Kościańska, A. (2015). Płeć, przyjemność i przemoc. Kształtowanie wiedzy eksperckiej o seksualności w Polsce [Gender, pleasure and violence. Shaping expert knowledge about sexuality in Poland]. Warszawa: Wyd. Uniwersytetu Warszawskiego [in Polish].

Kotlarska-Michalska, A. (2009). Przejawy marginalizacji i wykluczenia ludzi starych [Signs of marginalization and exclusion of old people]. In K. Podemski (Ed.), Spór o społeczne znaczenie społecznych nierówności ‒ The dispute about the social significance of social inequalities (pp. 251–270). Poznań: Wyd. NUAM [in Polish].

Kotlarska-Michalska, A. (2014). Limited public and private space for Polish retirees. In S. Grotowska & I. Taranowicz (Eds.), Understanding Ageing in Contemporary Poland: Social and Cultural Perspectives (pp. 137–149). Wrocław.

Kotlarska-Michalska, A. (2016a). Wielość ról rodzinnych pokolenia sandwich [The multitude of family roles of the sandwich generation]. Societas/Communitas, 1 (21), 57–80 [in Polish].

Kotlarska-Michalska, A. (2016b). Specyfika opieki nad najstarszym pokoleniem a polityka społeczna wobec starości [The specificity of caring for the oldest generation and social policy towards old age]. Przegląd Socjologiczny – Sociological Review, 2, 123–142 [in Polish].

Listoś, A. (2015, April 28). Trudna starość osób homoseksualnych. Wywiad z K. Kliszczyńskim [Difficult old age of homosexual persons. Interview with K. Kliszczyński]. Polityka – Policy [in Polish].

Loseke, D. (2003). Thinking about social problems: An introduction to constructionism perspectives. New York: Aldine de Gruyter.

Merton, R. (1961). Social problems and sociological theory. In R. Merton & R. Nisbet (Eds.), Contemporary social problems – an introduction to the sociology of deviant behaviour and social disorganization (pp. 697–737). New York: Harcourt, Brace and World Inc.

Miś, L. (2007). Problemy społeczne: teoria, metodologia, badania [Social problems: theory, methodology, research]. Kraków: Wyd. Uniwersytetu Jagiellońskiego [in Polish].

Miś, L. (2008). Konstruktywizm w socjologii, pracy socjalnej i terapii [Constructivism in sociology, social work and therapy]. Zeszyty Pracy Socjalnej – Social Work Notebooks, 14, 27–47 [in Polish].

Oliwa-Ciesielska, M. (2016). Strategie zaradcze w życiu ubogich [Remedial strategies in the life of the poor]. In A. Kotlarska-Michalska & P. Nosal (Eds.), Zaradność społeczna. Współczesne przejawy i ograniczenia ‒ Social resourcefulness. Contemporary manifestations and limitations (pp. 99–110). Poznań: Wyd. NWS [in Polish].

Pospiszyl, I. (1994). Przemoc w rodzinie [Violence in the family]. Warszawa: Wyd. SziP [in Polish].

Rubington, E., & Wineberg, M. (1995). The study of social problems. Seven perspectives (5th ed.). New York: Oxford University Press.

Struzik, J. (2012). Wyniki i analiza wywiadów pogłębionych oraz świadectw [Results and analysis of in-depth interviews and certificates]. In J. Struzik (Ed.), Niewidoczne (dla społeczności). Sytuacja społeczna lesbijek i kobiet biseksualnych mieszkających na terenach wiejskich i w małych miastach w Polsce. Raport z badań ‒ Invisible (for the community). The social situation of lesbian and bisexual women living in rural areas and in small towns in Poland. Research report. Kraków: Wyd. Fundacja Przestrzeń Kobiet [in Polish].

Świder, M., & Winiewski, M. (Eds.). (2017). Sytuacja społeczna osób LGBTA w Polsce. Raport za lata 2015–2016 [Social situation of people LGBTA in Polsce. Report for 2015–2016 years]. Warszawa: Kampania Przeciw Homofobii [in Polish].

Włodarczyk, E. (2017). Społeczny wymiar problemu alkoholowego kobiet. Obraz i instytucjonalne reakcje środowiska wielkomiejskiego [The social dimension of the women’s alcohol problem. Image and institutional reactions of the metropolitan environment]. Poznań: Wyd. NUAM [in Polish].

Woronowicz, B. (2009). Uzależnienia. Geneza, terapia, powrót do zdrowia [Addiction. Genesis, therapy, recovery]. Poznań: Media Rodzina & Wyd. Edukacyjne Parpamedia [in Polish].

Zbyrad, T. (2014). Od instytucji totalnej ku demokratycznej? Domy pomocy społecznej w Polsce [From a total institution to a democratic one? Nursing homes in Poland]. Kraków: Wyd. NUP [in Polish].


Пристатейна бібліографія ГОСТ






ISSN 2313-2094 (print); e-ISSN 2413-2039