DOI: https://doi.org/10.24919/2413-2039.10/42.198798

DIGITAL IDENTITY CONSTRUCTION: CHALLENGES AND PEDAGOGICAL IMPLICATIONS

Liliya Morska

Анотація


МОРСЬКА Лілія доктор педагогічних наук, професор кафедри іноземних мов для природничих факультетів, Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1, Львів, 79000, Україна; Університет Бельсько-Бяла, вул. Вільова, 2, Бельсько-Бяла, 43-309, Польща

E-mail address: liliya.morska@gmail.com

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4916-3834

ResearcherID: https://publons.com/researcher/1686631/liliya-morska/

To cite this article: Morska, L. (2020). Digital identity construction: challenges and pedagogical implications. Human Studies. Series of Pedagogy, 10/42, 25‒34. doi: https://doi.org/10.24919/2413-2039.10/42.198798

 

 

Article history

Received: December 27, 2019

Received in revised form: January 21, 2019

Accepted: March 11, 2020

Available online: April 28, 2020

Journal homepage:

http://lssp.dspu.edu.ua/

p-ISSN 2313-2094

e-ISSN 2413-2039

© 2020 The Author. Human studies. Series of Pedagogy published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).

 

Друга декада XXI ст. пережила сплеск у створенні та використанні інтерактивних цифрових носіїв інформації. Об’єднуючи традиційні засоби масової інформації (фотографії та рухомі зображення, музику та текст) і комп’ютерні й комунікаційні технології, цифрові медіа викликають певне розмивання меж між реальною й віртуальною реальністю, творцями та споживачами, запроваджуючи динамічне інтерактивне цифрове середовище, яке потребує нових теоретичних підходів, а також практичних методів розвитку і відповідного впровадження у повсякденне життя “цифрових тубільців”. За таких обставин розвитку суспільства питання про ідентичність особи (або її ідентичності) сприяє появі  абсолютно нових понять, сприйнять та міркувань, які стають особливо актуальними стосовно навчального процесу молоді на перехідному етапі життя.

Прагнучи кращого розуміння цифрової ідентичності, що нещодавно стала предметом численних досліджень у різних галузях, стаття має на меті визначити досліджуване явище й окреслити його ключові особливості стосовно теорії ідентичності. Спираючись на міждисциплінарне дослідження цифрової ідентичності та медійного дискурсу, аналіз починається з огляду визначень досліджуваного поняття. Крім того, у статті простежено способи перевірки та прояву такої ідентичності, розглядаючи можливості, що надаються платформами онлайн-комунікацій. Нарешті, спираючись на сучасний аналіз літератури, автор обговорює модель побудови цифрової ідентичності (створену Петер Бурке і Ян Стець, що складається з таких складових елементів: вхідна інформація, стандарт ідентичності, компаратор та вихідна поведінка), її подальший вплив на педагогічний контекст з метою створення відповідних платформ для “здорового” (позитивного) процесу побудови ідентичності. У статті проаналізовано можливості, що надаються Інтернет-взаємодією для просування спорідненості та самовизначення як найбільш релевантних явищ, які слід стимулювати в молодих людей для цілісного формування їхньої ідентичності.


Ключові слова


цифрова ідентичність; теорія ідентичності; модель формування ідентичності; спорідненість; самовизначення; самооцінка

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Allen, K., Ryan, T., Gray, De L., McInerney, D., & Waters, L. (2014). Social media use and social connectedness in adolescents: The positives and the potential pitfalls. The Australian Educational and Developmental Psychologist, 31 (1), 18–31. doi: https://doi.org/10.1017/edp.2014.2.

Amett, J. (2004). Emerging adulthood: The winding road from the late teens through the twenties. New York: Oxford University Press.

Barker, V. (2012). A generational comparison of social networking site use: The influence of age and social identity. International Journal of Aging & Human Development, 74 (2), 163–187. doi: https://doi.org/10.2190%2FAG.74.2.d.

Baumeister, R., & Leary, M. (1995). The need to belong: Desire for interpersonal attachments as a fundamental human motivation. Psychological Bulletin, 117 (3), 497–529. doi: http://doi.org/10.1037/0033-2909.117.3.497.

Benwell, B., & Stokoe, E. (2006). Discourse and Identity. Edinburgh: Edinburgh University Press.

Blumer, H. (1969). Symbolic interactionism. Englewood Cliffs, New Jersey: Prentice-Hall.

Burke, P., & Stets, J. (2009). Identity Theory. Oxford: Oxford University Press.

Cohen, A. (1985). The symbolic construction of community. London: Tavistock.

Erikson, E. (1963). Childhood and society (2 ed.). New York: Norton.

Gajaria, A., Yeung, E., Goodale, T., & Charach, A. (2011). Beliefs about attention-deficit/hyperactivity disorder and response to stereotypes: Youth postings in Facebook groups. Journal of Adolescent Heath, 49, 15–20. doi: https://doi.org/10.1016/j.jadohealth.2010.09.004.

Lecourt, D. (2004). Identity matters: Schooling the student body in academic discourse. New York: State University of New York Press.

Manago, A. (2014). Identity Development in the Digital Age: The Case of Social Networking Sites. In K.C. McLean & M. Syed (Eds.), The Oxford Handbook of Identity Development (pp. 1‒19). doi: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199936564.013.031.

Manago, A. (2015). Media and the Development of Identity. In R. Scott & S. Kosslyn (Eds.), Emerging Trends in the Social and Behavioral Sciences. doi: 10.1002/9781118900772.etrds0212.

Margalit, M. (2010). Lonely children and adolescents: Self-perceptions, social exclusion, and hope. New York: Springer.

McCall, G., & Simmons, J. (1978). Identities and interactions. New York: Free Press.

McLean, K., & Syed, M. (Eds.). (2015). The Oxford Handbook of Identity Development. Oxford: Oxford University Press.

McLuhan, M. (1962). The Gutenberg Galaxy: The making of typographic man. Toronto: University of Toronto Press.

Reeve, J., Deci, E., & Ryan, R. (2004). Self-determination theory. A dialectical framework for understanding sociocultural influences on student motivation. In D. McInerney & S.V. Etten (Eds.), Research on sociocultural influences on motivation and learning: Big theories revisited (Vol. 4), (pp. 31–59). Greenwich, CT: Information Age Press.

Scollon, R., & Scollon, S. (2003). Discourse in place: Language in the material world. London: Routledge.

Teo, T. (2013). An initial development and validation of a Digital Natives Assessment Scale (DNAS). Computers & Education, 67, 51–57. doi: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2013.02.012.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






ISSN 2313-2094 (print); e-ISSN 2413-2039